У першій половині 18 століття в Корці жив Дов Бер з Межиріча (Великий Магід), учень Баал Шем Това, по заповіту якого саме Дов Бер очолив хасидський рух, тобто місто Корець стало центром хасидизму після смерті рабі Ісраеля (Баал Шем Това). Від того часу більшість євреїв у Корці становили хасиди. Одним із популяризаторів хасидизму був також рабі Пінхас Шапіро, який оселився в Корці у 1760 році і згодом став відомий як рабі Пінхас з Корця.
Культура хасидів в місті зазнала великих втрат в період Другої світової війни та в Корці збереглись могили 3 цадиків: рабі Ашера Цві (учня Дов Бера з Межиріча, автора твору ,,Мааян га-Хохма”), рабі Іцхака Ізаака га-Коена (учня Дов Бера, Магіда з Межиріча, автора ,,Бріт Кегунат Олам”) та рабі Мордехая, голови релігійного суду. Біля кіркуту б’є джерело ,,Єврейські сльози”. Свою назву отримало від місцевих жителів, адже почало бити після масових розстрілів євреїв в період Голокосту. Поряд з тим, джерело має одні з найкращих хімічних та фізичних показників води в населеному пункті.