Юзефінський дуб

Юзефінський дуб

Юзефінський дуб є природним скарбом, історичною спадщиною та гордістю Рокитнівського району.

Сама ж територія ботанічної пам’ятки природи — Юзефінської дачі, де росте цей велетень, дуже мальовнича. Залишки старої садиби поєднуються з величезним масивом столітніх дубів. Трапляються тут і веймутові сосни, батьківщина яких - Північна Америка, височенні столітні ялини, ліщина... Урочище й дотепер збереглося, як чарівний острів серед розлогих загоринських боліт.

Обшматований вітрами століть, загартований дощами, буревіями, злими блискавицями, стоїть Дуб-патріарх посеред лісу кремезним старцем. Саме після однієї такої блискавки, яка вдарила у дуб-велет 28 червня 1997 року і зрізала най товщу гілку, розкроївши кору дерева аж до землі, вчені визначили вік шанованого дуба. Могутній стовбур найстарішого дуба – понад 8 метрів, діаметр на висоті 1,3м – 2,9 метрів . У висоту дерево сягає 20 метрів. Якби не зелена крона в високості, могло б здатися, що то стрімка скеля. Але ж ні… Камінь холодний. Дуб же, увібравши в себе силу землі, віддає долоням тепло.

За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів київського князя Ігоря 945 року, а тому має відповідне прізвисько «Дуб князя Ігоря». У ХХ столітті природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба – 1000 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України.

Найстаріше дерево Полісся, стало другим у номінації «Історичне дерево України» всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України».

Люди кажуть, вам важко – обніміть дуба. Не вірите? А ви перевірте. Це одне з енергетично найсильніших дерев. Чим старіший, тим більше лікує. Дуб є своєрідним деревом-провідником, що з’єднує людину зі світом і космосом. Тому якщо особистість налагодить із цим деревом контакт, то воно подарує їй такі сили, які продовжать не тільки життя, але й матимуть сприятливий вплив на долю і дітей, і онуків, аж до п’ятого покоління. Щоб одержувати від дуба частку його сили, потрібно частіше прогулюватися в дубових гаях, по можливості користуватися предметами з дуба в домашньому побуті. Ніколи не ламати, не рубати дуб просто так, для розваги. Запам’ятайте, що він любить людей честолюбних й енергійних і терпіти не може тих, хто постійно скиглить.

Також у с. Глинне існує повір’я, що дуб допомагає у народжуваності дітей. Тому, одружуючись молоді в день свого весілля обов’язково повинні обійняти дуба. Може через це село Глинне займає перше місце у Європі по народжуваності дітей.

Об`єкти поруч:

Юзефінська Да́ча - ботанічна пам`ятка природи загальнодержавного значення. Це ділянка дубових насаджень. Трапляються дерева віком по 300–400 років, окремим екземплярам — до 1000 років. Є кілька старих ялин та екзотичних порід, зокрема сосна Веймутова. Підлісок утворюють високі (до 7—8 м) кущі ліщини. У трав`яному покриві переважають типові лісові види: копитняк європейський, маренка запашна.

Завітавши сюди Ви також зможете прогулятися територією колишньої садиби пана Юзефа, де збереглося чимало старих дерев. Місцеві люди кажуть, що саме від його ймення походить і назва урочища – Юзефінське, Юзефін або Юзефінська дача. Нині ж, хоча відтоді спливло, напевно, й небагато часу, від будівель, які звів посеред лісу згаданий пан, не лишилося й сліду. Єдиним свідченням, що там була та «дача», є лише невеличкий став, усе дно якого викладене дубовими колодами. Певно, якась панянка, купаючись, не хотіла бруднити об замулене дно своїх випещених білих ніженьок, тож і облаштували так водойму. Що ж, власне, сталося із будівлями, які були на тому місці, дізнатися не вдалося. Щоправда, черниці монастиря Тверської ікони Божої Матері, що зведений сім років тому в Юзефінському урочищі, розповідають, буцімто до їхньої обителі приїжджав помолитися одного разу з Рівного якийсь літній чоловік і мав при собі старі світлини, на яких зображено гурт польських панів на фоні Юзефінськрї дачі. Втім якихось відомостей, хто він і звідки, монахи не мають.

Ще одна із пам’яток даної території є Древньослав`янські кургани могильники в урочищі Юзефін. Глинівські кургани могильники ХІ – ХІІІ століття – общинне кладовище часів Київської Русі. Знаходиться за 6 кілометрів на північ від села Глинне в урочищі Юзефін за 600 метрів на схід від жіночого монастиря Тверської ікони Божої Матері. Займає площу 120 на 50 метрів, витягнутий зі сходу на захід. Всього 28 курганів. Могильники знаходяться в лісі, на невеличкому піщаному підвищенні, за 5 км на захід від р. Ствиги. Його дослідження було здійснено у 1980 році.

А чи бачили ви чорні берези? Саме надавши перевагу нашому маршруту ви зможете побачити їх на власні очі, сфотографуватись на пам`ять, почути легенди від місцевих жителів, адже такі розкішні красуні-берізки можна побачити не скрізь.

Ще однією історичною пам’яткою села Глинне є кам’яні тесані хрести, які знаходяться на околиці села. Їх поява більше всього пов’язана із козацько-селянськими виступами під проводом Северина Наливайка, адже відомо, що навесні 1595 року повстанці на чолі з Северином Наливайком повели наступ на Луцьк, а потім повели на Могилів, щоб підняти Білоруське і Польське селянство. У записці шляхтича Ф.Є.Влашевського про похід повсталих під проводом Северина Наливайка в Білорусь йдеться про те, що «… звідти ще більш розлючений подався він на Полісся, аж до Петриковичів, так уже свавільно все чинячи і навколо пошлаючи». Коли Польський король знову оголосив «Посполите рушення», то на допомогу був закликаний і Литовський гетьман Радзівіл. Можна припустити, що військо Наливайка рухалось на Білорусь через Глинне і Познань. А так як ті землі належали Радзівілу, не виключено, що саме тут сталася сутичка з поляками. Довгий час люди знаходили тут залишки козацької зброї, підкови, люльки, речі побуту. Як свідок трагічних подій і залишені височити на пагорбі Козацькі хрести.