1952 року радянська кадебістська машина розпочала полювання на головного художника УПА, після того, як гравюри Ніла Хасевича з підпілля повстанців потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН. Ймовірно, що серед графічних робіт, які свідчили, що боротьба за незалежну та самостійну Україну на західноукраїнських землях тривала у 50-х роках ХХ століття, була й графічна робота художника, яку учора передали до фондів заповідника.
2022 року разом зі своїм другом Олександром Гребенюком на горищі власного будинку в с. Розважі Рівненського району відомий краєзнавець та історик Микола Бендюк віднайшов цілу кипу оригінальних гравюр художника і члена ОУН-УПА Ніла Хасевича. Очевидно, що друковану продукцію повстанців, датовану 1949 роком, а також бофони (знаки «позики на бойові потреби) у хаті заховав хтось із бандерівців, який невдовзі загинув.
Довгі десятиліття, протягом яких гравюри зберігались не горищі, безумовно, вплинули на їхній стан:окремі фрагменти, вкриті цвіллю, довелось реставрувати. Однак від цього справжність листівок, які тримав у своїх руках Ніл Хасевич, не потьмяніла.
Унікальні гравюри, створені людиною, яка сформувала візуальний стиль Української Повстанської Армії, ми учора отримали як подарунок від близьких духом людей – викладача Національного університету «Острозька академія" Микола Бендюк, його товариша, начальника управління молоді та спорту Рівного Олександра Гребенюка та відомого українського журналіста, якого більшість з нас знає як ведучого програми «Спецкор» на телеканалі 2+2 Руслана Ярмолюка .
Цих людей насправді зблизила фанатична закоханість у нашу минувшину, бажання відкривати та вивчати нові сторінки історії України, заповнювати штучно створені у ній пробіли невтомною пошуковою краєзнавчою роботою. Недарма той же Олександр Гребенюк зібрав чи не найбільшу на Рівненщині колекцію предметів періоду діяльності УПА, а Руслан Ярмолюк відомий своєю чималою колекцією раритетів епохи УНР.
Наші гості поділились із замком ще двома артефактами:латунною защіпкою для стародруків, яку Микола Бендюк датує кінцем ХVІ ст., та копією печатки князя Володимир-Волинського та Дорогобузького Давида Ігоровича, з іменем якого пов’язана перша письмова згадка про Дубно у 1100 році.
На цьому подарунки для замку закінчились. Але колекціонери показали нам ще одну унікальну знахідку – кокарди для мазепинок, виявлені неподалік села Буща на Дубенщині. Є припущення, що тут у 1944 році працювала майстерня з виготовлення цієї атрибутики.
Зустріч з колегами мала ще одну цікаву і корисну для Заповідника сторону. Директор установи Леонід Кічатий обговорив людьми, які «в темі», концепцію створення нового туристичного маршруту на тему національно-визвольного руху 40-50 рр. минулого століття на теренах Дубенщини.