Луцька брама — одна з архітектурних пам'яток Острога, яка у XVI ст. була єдиними «дверима» до міста. Колись Луцька башта слугувала однією із трьох оборонних споруд Острога, і до неї прилягали товстезні оборонні стіни. Сьогодні ж від кремезного муру залишились лише уламки, а от вежа вціліла майже повністю. Пісковик, замішаний на вапняному розчині, з якого зведена башта, настільки міцний, що витримав всі випробування – і війнами, і часом. Цікаве й саме місце, де знаходиться Луцька башта. Вежа стоїть на горі, яку називають Красногоркою («Красивою горою»). Але є у неї й інша, менш лірична назва – Лобна гора або ж Лобне місце. За легендами саме тут «складали лоби» – проводили страти, і голови страчених котилися з гори аж до самого низу. Брр!
У сімдесятих роках минулого століття тут хотіли зробити харчоблок. Але, певно, з «небесної канцелярії» подивились і сказали: «Хлопці щось не те задумали — харчоблок тут не приживеться». І в 1980 році , саме у цій таємничій старовинній вежі й створили один із найбагатших книжкових музеїв у світі – Музей книги і друкарства. Експозиція займає (тільки уявіть!) 400 кв. м, що майже вдвічі більше, ніж в аналогічному музеї у Києві. Тому що в ньому зібрані унікальні (і це не просто голосне слово) примірники книг і першодруків.
Вежа має аж три поверхи, на яких сьогодні й виставляються експонати музею. Неймовірна атмосфера, співробітники вклали душу в кожний експонат, задав настрій і чудовий фільм на початку огляду. Тут є усе, що потрібно: унікальні стародруки, раритетні видання, атмосфера середньовічної Луцької вежі та багата історія самого міста.
В основу експозиції поклали книжкову колекцію місцевого краєзнавчого музею, започатковану в 1909-1912 роках Братством ім. князів Острозьких. На сьогодні збірка нараховує 4 900 книжок. Усі вони є експонатами основного музейного фонду. Колекція налічує майже півтори тисячі стародруків XVI-XVIII століть та близько 150 рукописів XVI-ХХІ століть. Також є тут і зібрання західноєвропейських стародруків XVI-XVIII століть. Вона нараховує близько 1 100 одиниць зберігання, у тому числі 30 палеотипів (видань першої половини XVI століття). Багато масивних, оздоблених деревом, сріблом та камінням книжок. Найважча книга в колекції музею – 20 кілограмів! Є книжки з нотами, є мініатюрні книги, старовинні букварі, описи мандрівних друкарень (а такі існували!), книги та записники з Острозької чоловічої гімназії, історія папірництва в Україні XVI-XIX ст. «Кобзарі» Тараса Шевченка. Один з них унікальний, виданий у Празі у 1876 році. Саме це празьке видання – перше закордонне та безцензурне видання «Кобзаря». Є у Музеї книги та друкарства й зовсім унікальні видання! Тільки тут ви побачите рукописне Євангеліє XVI ст. та Коран, анонімне середньошрифтне Євангеліє та славнозвісну Острозьку Біблію. В музеї представлена до огляду біблія Мартіна Лютера…
Але всього не перерахуєш. …За кожним із експонатів, стоять визначні події й люди. Тож приїздить самі і дивиться. Дуже цікаво.
P.S. Взагалі в плані релігії Острог являється прикладом того, що різні релігії можуть існувати поруч і не заважати одна одній, а навпаки доповнювати. В цьому невеличкому містечку існувала синагога, костел, православна церква і говорять, навіть, мечеть. Чи не показник це того, що річ не в релігії, не в кольорі шкіри чи в національності, річ в тому що не всі уміють бути людьми…