Писанка давньоруського часу знайдена під час археологічних шурфувань на території замку князів Острозьких у Дубні в листопаді 2023 р. Писанка знаходилася у частково дослідженній ямі з фрагментами посуду кінця ХІ - початку ХІІ ст., що перерізала об'єкт Х ст.
На основі аналогій оздоблення і кольористики використаних полив, виріб відноситься до продукції київських ремісників. На думку дослідників такі писанки виготовлялися у майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив'яних плиток на підлогу - дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі.
У системі дохристиянського світогляду давніх слов'ян яйце втілювало образ джерела народження та оновлення світу. З розквітом давньоруського ремесла багато прикрашені яєчка набули значення оберегу від злих духів, своєрідного сувеніру, чи й можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у пустотілу середину писанки було покладено маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства у середині ХІІ ст.писанки перестають виготовляти.
Писанка знайдена у Дубенському замку пов'язана із періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію на якій було збудовано бастіонний замок займав окольний город, де стояли заможні двори бояр, купців та ремісників, наближених до княжих посадників Дубна, чи й самого князя. Шляхом торгівельних та культурних зв'язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців окольного города.
Такі писанки, особливо у добре збереженому стані є рідкісною знахідкою на землях Київської Русі.
Завдяки @Мельничук Максим можна побачити 3D модель найдавнішої писанки на Дубенщині: https://skfb.ly/oOKFx.
А також можна почути як звучала писанка більш як 900 років тому: Listen to Писанка калатає XI-XII cc.Dubno_castle.m4a by Юра Пшеничний on #SoundCloud