Покровський кафедральний собор (м. Сарни)

вулиця Соборна, 1, Сарни, Рівненська область, Україна

GPS: 51.33683352351292,26.607446106728503

Сайт: http://sarni-sob.church.ua/

e0365532287@gmail.com

Телефон

(03655) 3-29-73

(3655) 3-22-87

Святопокровський кафедральний собор було закладено у 1913 р. Планувалось розпочати роботи в наступному році, але подальше його будівництво зупинила Перша світова війна та прихід влади Польщі. У 30-ті роки православні віруючі неодноразово піднімали питання про будівництво вже на готовому фундаменті церкви, та польський уряд вимагав за це значну контрибуцію. Вона була настільки велика, що громада змушена відмовитись від думки про будівництво церкви. Після Другої світової війни на змурованому фундаменті розміщувався танцмайданчик (приблизно до кінця 70-х років). У 1990 р. парафіяни Святопокровської церкви, що на міському кладовищі звернулись до місцевої влади з проханням віддати їм танцювальний майданчик для відбудови православного собору на вже існуючому фундаменті. Дозвіл було видано і 3 червня 1994 року архієпископ Рівненський і Острозький Іриній (Іриней), (Середній), нині – митрополит Дніпропетровський і Павлоградський, у присутності духовенства і громадськості освятив собор. Настоятелем храму в той час був протоієрей Дмитро (помер у 1998 р.), він фактично є будівничий собору. Після нього настоятелем став о. Ігор що відзначився просвітницькою діяльністю. 1999 року із відкриттям архієрейської кафедри церква набула статус кафедрального собору. Першим архієреєм краю є єпископ Анатолій (Гла̀дкий). 28 серпня 2004 року владику було рукоположено в сан архієпископа. 2008-2009 рр. відбудовано приміщення єпархіального управління і митрополичий дім (на території колишнього дитячого садка «Калинка»), збудовано каплицю на честь Олексія, чоловіка божого, вхід до якої розташований безпосередньо з вулиці. З нагоди 1000-ліття Хрещення Русі встановлено гранітний хрест на території перед собором. У 2008–2009 рр. також золочено два церковні куполи і бані на них. Близько 2010 р. золочено купол каплиці і встановлено на ній сучасний дах, наново пофарбовано стіни церковних споруд, нанесено зовнішні розписи храму.
Освячення собору відбулося 3 червня 1994 р., освячення здійснив архієпископ Рівненський і Острозький Анатолій.
Храм розміщено на одній з центральних вулиць міста в межах території міського парку обабіч проїжджої частини вулиці. Це мурована п’ятикупольна безстовпна будівля що має форму п’ятикінцевого хреста з дзвіницею над входом; притвором, вівтарем і двома приділами, хорами і ризницею. Дзвіниця і баня центральної нави мають шатрове навершя на якому розташовуються маківка з хрестом. Три інших маківки розташовано на даху навколо центрального шатра над вівтарем і приділами. Вкриті позолотою. Шатро купола дзвіниці конічне, купола нави – чашоподібне. Храм оздоблено двома рядами декоративних карнизів, круглими та заокругленими прямокутними вікнами, вертикальними декоративними оздобленнями на зовнішніх кутах стін, розписами на стінах зовні та у просвітах барабанів під куполами. Барабани куполів також мають наскрізні вікна по окружності. Завдяки великій кількості вікон всередині собору багато світла. Іконостас позолочений, трьохярусний із двохстулковими царськими і двома одностулковими дияконськими вратами. У храмі багато фресок, написаних місцевими майстрами, та ікон, зокрема святих Іова Почаївського, Дмитрія Солунського; Уліянії, княгині Ольшанської (Дубровицької), князя Федора Острозького, князя Олександра Невського, Георгія Побідоносця, рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги, великомучениць Параскеви П’ятниці, Галини; Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії, великомученика Пантелеймона, Сергія Радонежського, Серафима Саровського; Петра Могили та ін. У храмі зберігаються частка мо̀щей святого Миколи Чудотворця Мирлікійського, привезені з м. Бар (Італія) владикою Анатолієм у 2002 році, зображення чудотворної стопи Божої Матері Почаївської. Територію обнесено огорожею із сучасних бетонних секцій, присутня церковна крамниця, плиткова доріжка до входу в храм, господарські споруди.
13 жовтня 1993 року в ще недобудований храм було урочисто внесена ікона Божої Матері Почаївської. У 1994 році у храмі перебувала чудотворна київська ікона Божої Матері «Призри на смирення» (у 1999 році ця ікона незбагненним чином відбилась на склі кіоту в рідному храмі). 2000 року згідно з маршрутом Всеукраїнського православного хресного ходу на честь 2000-річчя Різдва Христового у соборі побували чудотворні ікони Божої Матері Тихвинська, Володимирська, Почаївська, Феодорівська, Курська.
Жовтнь 2007 року відзначений перебуванням у парафії Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.
7 листопада 2012 р. місто і собор відвідала духовна реліквія православ’я – плащаниця Божої Матері з Єрусалима.
 
Джерела:
Історія рідного краю: Сарненщина / упоряд. А. В. Копищик. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – С. 207-208.
Левкут Л. Собор піднявся куполами / Л. Левкут // Сарненські новини. – 2005. – № 34 (29 берез.). – С. 3.
***
Покровський кафедральний Собор (м. Сарни) : офіційний сайт Собору [Електронний ресурс] // Режим доступу : sarni-sob.church.ua/istoriya/. – Заголовок з екрана.
 

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: