Свято-Михайлівська церква (с. Здовбиця)

Олексій Козачок
Олексій Козачок
Andriy Panasyuk

вулиця Шосова, 120, Здовбиця, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна

GPS: 50.4998219088409,26.24816691996

Телефон

На південній стіні церкви св. Михайла біля головного входу прикріплена вигравійована на металі меморіальна таблиця з наступним текстом: „В царствування імператора всеросійського Олександра ІІ-го храм цей початий будівництвом 1873 р. Місяця вересня 11 дня при архиєпископі волинськім Ігадангелі. У 1878 році при архиєпископі волинськім Дмитрії закінчений. Освячений у 1878 р. 12 лютого єпископом Юстином вікарієм Волинської єпархії при настоятелеві священику благочинному Калісту Метельському турботами котрого збудований цей храм в ім’я Архистратига Михаїла на кошти прихожан і казни”.
Перша письмова згадка про село Здовбиця датується 1487 роком, а перші письмові відомості про церкву у ньому – 1753 р. Йшлося там саме про Свято-Михайлівський храм. Церква ця до 1831 р. називалася руська унійно-православна, а після 1831 р. – православна. Першим її священиком був Стефан Татаровський. Будівля храму була дерев`яною. У 1870 році постало питання про будівництво нової церкви. І, за розпорядженням Міністерства внутрішніх справ, 6 листопада цього ж року проект храму було затверджено Волинським церковно-будівельним комітетом. Власниця села княжна Катерина Любомирська під церкву виділила 500 кв. сажнів землі на вічне користування. Згідно з архівними матеріалами будівництво церкви розпочате 11 вересня 1873 року, завершене - в 1878 році, при ній в 1879 році за кошти прихожан зведена мурована цегляна дзвіниця. Дзвіниця мала чотири вікна для дзвонів. Їх відлили нові, а окремі перенесли зі старого храму. Збудована державним коштом як парафіяльний храм. Освятили 25 лютого (за старим стилем) 1878 року. У 1878 році стару церкву розібрали, а іконостас, як писав історик, професор богослов`я Олександр Хойнацький, селяни із сусіднього села перевезли у своє село. У 1885 р. до церкви прибудували притвор. "Іконостас церкви столярної роботи, на білому фоні, позолочений, ікони православні, художні". Більшість з ікон писав іконописець Семен Сохацький.
До Здовбицького приходу належали села Здовбиця, поселення Лідава, згодом – поселення Гриновщина і хутір Селедчина.
При церкві з 1864 року працював благодійний комітет.
Церква у 1926-1927 роках була першим пастирським приходом славного сина українського народу отця Миколи Олександровича Малюжинського. Він боровся за українську мову, відродження української автокефальної церкви, був активним громадським і церковним діячем. 15 жовтня 2013 року було відкрито меморіальну дошку, розміщену на стіні храму, цьому славному сину України.
Ще одна меморіальна дошка відкрита першому настоятелю храму Калісту Метельському.
5 липня 1992 р. церковна громада Здовбицького Свято-Михайлівського храму прийняла рішення про перехід у підпорядкування Української Православної Церкви Київського патріархату.
Церква розташована в старій історичній частина села на одній з головних вулиць і відіграє роль виразної архітектурної домінанти в навколишній забудові.
Церква належить до поширеного на Волині типу хрещатого безстовпного однобаневого храму з прибудованою від заходу дзвіницею.
Габаритні розміри: довжина – 34.25 м, ширина – 21.43 м, висота (до підхрестового яблука) – 24.20 м.
Окрім головної наметової бані на восьмигранному барабані дах церкви прикрашено трьома „сліпими” ліхтариками з маківками цибулястого абрису.
Основний об`єм увінчує традиційне "п`ятиглавіє": центральний восьмигранний наметовий верх з декоративною маківкою значно вищий за чотири бічні верхи, вирішені в ідентичних архітектурних формах. Це створює виразну пірамідальну композицію об`ємів. У кожній грані підбанника центрального верху - вікно з півциркульною перемичкою; підбанники бічних верхів - глухі.
Західна частина Михайлівської церкви складається з невеликого прямокутного в плані бабинця та притвору, над яким підноситься чотириярусна дзвіниця, увінчана високим восьмигранним наметом.
Виразну пластику фасадів створюють лопатки, прикрашені фільонками, що підкреслюють роги об`ємів будівлі, ніші на гранях підбанників бічних верхів і на своєрідному аттику центрального об`єму та сандрики з кілеподібними завершеннями.
Незважаючи на пізню дату спорудження, в архітектурі Михайлівської церкви ще помітне відлуння місцевих будівельних традицій. Це виявилося, зокрема, в гармонійних пропорціях будівлі та досить тактовному застосуванні декору.
Зовнішнє декорування фасадів церкви та прибудованої дзвіниці позначено впливом поширеного в ХІХ ст. неоросійського стилю. Дзвіниця укомплектована двома великими та двома малими дзвонами. Стіни оштукатурені ззовні та зсередини. Стелі та підлога дощаті.
З заходу до дзвіниці примикає дерев’яний притвор, дата прибудови якого невідома. Під час 2-ї світової війни за інформацією старожилів згорів верх дзвіниці, відбудований в тих самих формах в повоєнну добу.
Визначні твори сакрального мистецтва відсутні. Наявні твори іконопису, декоративно-прикладного мистецтва походять переважно з останньої чверті ХІХ ст. і в цілому відповідають тогочасним церковним канонам.
Храм розташований на прямокутній земельній ділянці з огорожею у вигляді цегляного паркана. На територрії розташована також службова будівля; влаштовані доріжки з малогабаритних бетонних плиток. Церковне подвір’я вкрите трав’яним газоном та озеленене деревами листяних порід.
Церква являє собою виразний зразок поєднання місцевих архітектурно-будівельних традицій з елементами неоросійського стилю кінця ХІХ століття і є Пам’яткою архітектури місцевого значення

Джерела:
Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю / О. М. Годованюк. – К. : Техніка, 2004. – С. 152-153. – (Нац. святині України).
Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 2. Уезды Ровенский, Острожский, Дубенский / Н. И. Теодорович. – Почаев 1889. – С. 749-750.
Федорук О. І золотяться куполи храму Божого, де втіху знаходить душа. 135 років тому було освячено Свято-Михайлівську церкву у Здовбиці / О. Федорук // Нове життя. – 2013. – № 89/90 (15 листоп.). – C. 4.
Хаврук Я. „А у Здовбиці церкву освятили” / Я. Хаврук // Православне Полісся. – 1999. – № 11. – С. 3.

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: