Церква Св. Івана Богослова (с. Жорнів)

Смолінська О.
Смолінська О.

Жорнів, Дубенський район, Рівненська область, Україна

GPS: 50.52000599999999,25.948007200000006

Телефон

Церква в ім`я Святого Апостола Івана Богослова побудована на кошти поміщиків Молодецького і Ніко по розпорядженню керівництва. Всі зовнішні і внутрішні роботи проведені у 1876 році на кошти прихожан при сприянні місцевого священика. Дерев`яна, на кам`яному фундаменті з такою ж дзвіницею, влаштованою над притвором церкви, начинням, ризницею Божого служіння, книгами не повністю забезпечена. Копії метричних книг зберігаються з 1804 року, а з 1765 року вислані в Духовну Консисторію. Інші церковні документи зберігаються з 1812 року. Списки церковного майна складені в 1806 році. На цю землю був план. Священику дано право вільного “без міри та черги” помолу хліба у млинах Жорнівському і Олибівському, а також вільного лову раків у ставу Жорнівському, вільної рубки лісу на будівництво і дрова на опалення.
Священик Федот Тимофійович Сідлецький (з 1853 року), дяк Харитон Йосипович Малевич (з 1851 року).
На центральній вулиці знаходиться каплиця, освячення якої – одна з найурочистіших та найпам`ятніших подій, пов`язаних із церквою с. Жорнів. В досліджених джерелах зустрічаються суперечливі дані стосовно історії появи цієї будівлі.
У “Волынских Епархиальных ведомостях» №31 від 1 листопада 1897 року читаємо, що 29 серпня 1890 року під час маневрів двох військових округів в повітах південно-західної окраїни тут побував Государ Імператор Олександр III зі своєю сім`єю. Вони придивлялися до побуту селян із Жорнова та проявили ласку – із сім`єю ощасливили селянина Микиту Бемчука, відвідавши його оселю, де милостиво розмовляли з дружиною і щедро віддячили за запропонований скромний обід. Очевидець розповідав: “Добре пам`ятаю цей день. Мені було років 6-7. Ми малі, в одних полотняних сорочках і штаненятах, бо були дуже бідні, тулилися до батькових ніг. Батько стояв і переминав в руках шапку. Було дуже сонячно і тепло. Щоб хоч чимось пригостити поважного гостя , батько назбирав повну шапку сливок”.
В пам`ять про цю видатну подію жителі села хотіли збудувати дерев`яну каплицю. Першу думку про це висловив місцевий священик отець Федот Сідлецький. Влада й селяни інших сіл Дубенського повіту допомогли зібрати кошти і побудувати кам`яну, покриту бляхою, каплицю з іконою Благовірного князя Олександра Невського. Побудова цієї каплиці затяглася: роботи тривали з 1890 по 1897 рік. Таке зволікання пояснюється неправильною організацією будівництва і частою зміною персоналу. Сприяння цій благородній справі спостерігалося в діяльності мирового посередника Лазаревича.
30 серпня 1897 року з дозволу і благословення Високоприосвященного Модеста, архієпископа Волинського і Житомирського, проведене урочисте освячення каплиці в Іоанно-Богословському храмі.
Божественна літургія відбувалась спільно під керівництвом місцевого Благочинного і шести священиків, за участю двох дияконів. Літургію співали два хори: один – Дубенського собору, а другий зібраний з селян, бувших учнів Княгининської церковно-приходської школи. Також, була здійснена посвята води і окроплення святою водою стін каплиці та посвячення ікони Олександра Невського. В кінці освячення було проголошено “Многая літа” Імператору, його жінці й матері, спадкоємцю і всьому Царському дому.
До каплиці щорічно 30 серпня приходить Хресний хід. Відправляється молебень Благовірному князю Олександру Невському з водосвяттям.
Існує припущення, що каплиця побудована на честь перебування у Жорнові російського царя Миколи II у 1914 році, який їхав на війкові маневри. Але, наведені вище документальні свідчення доводять, що на той час її будівництво уже було завершено. З приводу достовірності обох фактів можна посперечатись, але, можливо, варто припустити, що двічі в своїй історії Жорнів удостоївся честі приймати Государя Імператора.
На жаль, до нашого часу каплиця збереглась не в своїй первозданності, бо у 90-х роках ХХ ст. були зруйновані її бані, та й начиння зникло в невідомому напрямку. Так само, як і чудодійні ікони з місцевої церкви.
Власником села був генерал-лейтенант Михайло Андрійович Саранчов. В садибі поміщика стояв мурований стовп пам`ятник висотою до 9 метрів, під ним при розкопках знайдено людський скелет.
Власне, ніхто не пам`ятає, з якого приводу він постав. Однак, кожному жителю добре відомо, що бажано до нього не підходити зі злими намірами. Добре в селі знані гіркі історії сміливців, які хотіли розібрати стовп. Та, на жаль, наслідки були плачевними.
В день освячення каплиці в Жорнів прибули місцевий Благочинний, Дубенський повітовий інспектор шкіл церковно-приходських священник Діонісій Кирилович, намісник Дерманського монастиря отець Зосим і священики: с. Жорнів Федот Сідлецький, с. Княгинин Григорій Селецький, містечка Варковичі Віктор Ігнатович, с. Молодаво Семен Комарницький, с. Ульбарова Антон Гейда, а також з Рівненського повіту Сергій Селецький, учитель місцевої церковно-приходської школи, біля якої й побудована каплиця.
Вшанували своєю присутністю народну урочистість генерал-майор Тернов, губернський предводитель дворянства Свішников, Лубенський повітовий справник Дорошенко-Ващинський, мировий суддя Герасимов, прдатковий інспектор Зайцев, і мирові посередники Дубенського повіту князі Шаховський і Лазаревич. Були присутні також навколишні поміщики та інші особи.
Джерела:
Герасимюк В. С. Село моє для мене ти єдине... (історія села Жорнів) / В Герасимюк. – [Б. м.], 2010.
Моліс С. 900-ліття православ’я на Дубенщині / протоієрей С. Моліс. – Дубно, 2000. – С. 99-100.
Осіння Е. Минуле і сьогодення Жорнова / Е. Осіння // Наше Дзеркало. – 2003. – № 49 (4 груд.). – C. 6.
Теодорович Н. И. Историко-Статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Н. И. Теодорович. – Т. 2. – Почаев, 1888. – С. 912.

Церква розташована в самому центрі Жорнова, з півночі від головної дороги. Приземистих форм, тридільна, одноверха, в якій акцентом є широкий світловий восьмерик нави, вкритий багатосхилим верхом з чотирма маківками по краях і однією по центрі. Дерев`яна триярусна дзвіниця є при західному фасаді церкви. Бабинець, як видно з фото, розширений з обидвох сторін. До нави, ймовірно, є два бічні входи. Під час останнього зовнішнього ремонту стіни церкви суцільно оббили пластиковою вагонкою.

Джерело

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: