Земляні вали замку в смт. Степань

Степань, Сарненський район, Рівненська область, Україна

GPS: 51.129794698951244,26.304283051837274

Телефон

Земляні вали замку в смт. Степань
На місці Степанського городища в ХІ-ХІІІ ст. знаходилось древньоруське укріплене поселення, які згадується в Іпатіївському літописі в списку Волинських міст під 1292 роком. Городище однією стороною виходило до річки Горинь, а з трьох інших – оточене валом та ровом наповненим водою, через який було протягнуто міст. Замок мав в’їзну браму та чотири наріжні башти, а також досить потужне озброєння – 22 гармати, 7 шмигівниць, 34 гаківниці та 5 рушниць. Тепер від цього замку залишились тільки руїни, а саме: частина стіни висотою до 3, а шириною біля 2 аршин. Руїни ці відомі в народі під назвою «Замчисько». Це Замчисько було розташоване на високій насипній горі, в якій є ніша, яка служила входом у тайні підземелля, обшиті майстерно камінням і проведені по різних напрямках міста Степаня. Тут в цих підземеллях, як місцеві жителі, так і з околиць шукали собі захисту і укриття, особливо тоді, коли вони і сам замок виявлялися безнадійними і безпомічнми під час ворожих страшних нападів. Причиною руйнувань Степанського замку були хижацькі набіги як татар, так і набіги козаків і гайдамаків, які знищували вогнем і мечем все беззахисне.
Про Степань і його замок згадується в польських історичних документах. Так, наприклад, в документі «О насельонних пунктах Волиня» Орловича, сторінка 223, пишеться: «Над рікою Горинь лежить містечко Степань, 3000 метрів довжини, прославлене деякими визначними подіями... Є одним з найстаріших місць в цій місцевості, столиця удільних князів. У 1240 році знищене татарами... Вал і башня називаються в Степані башнею Стефана Баторія...». Степанці від діда-прадіда передають односельцям оповіді про те, що степанськими валами милувався шведський король Карл ХII, російський цар Петро I, польський король Стефан Баторій, славетний месник Северин Наливайко, народний герой полковник Іван Богун та російський письменник – Олександр Купрін.
В 1954 році городище було досліджено поліським загоном археологічної експедиції Інститутом археології АН СРСР під керівництвом Ю.В.Кухаренко. Зібраний матеріал знаходиться в його фондах. Степанське літописне городище представляє певний інтерес для вивчення історії Погоринських земель Древньої Русі в ХІ-ХІІІ ст..
 
 
Краєзнавчі об’єкти: міст через річку «Горинь», Спаська та Миколаївська церкви, братська могила радянських воїнів, пам`ятник у вигляді хреста на честь воїнів-односельців, які боролися за волю і державність України, санаторій «Горинь», земляні вали замку, джерело мінеральної води, «Мурованик», пам’ятний знак на польському кладовищі, пам’ятний знак «Тризуб», народний музей, музей картин Степана Чуприни (Степанська ЗОШ), братська могила радянських льотчиків, могила першого голови сільської ради Линки І.М., могила А.Т. Крисюка, склеп графів Ворцелів, єврейське кладовище.
1949 р. у стилі бароко зведений Преображенський (Спаський) храм. У 1963-ому році його зруйнували більшовики. Нині проводиться відбудова церкви.
1759 р. у Степані побудовані Свято-Троїцька церква та дзвіниця. Згодом храм став соборним. При ньому відкрили школу і богодільню. Це єдина споруда, що збереглася до тепер у первинному вигляді і найстарішою у Степані. Будівлі належать до пам`яток архітектури.
1775 р. побудована Миколаївська церква. У 1960-х роках церкву перетворили на клуб, а пізніше — більярдну. Сьогодні, завдяки громадськості, цей храм відбудований і діючий.
Пам’ятка архітектури ХV-XVI ст. , розташований на землях історико-культурного призначення.
Стан: зруйнований
Власність: державна
Інфраструктура: 40 км від транспортного коридору Балтійське море-Чорне море, Віддаленість від найближчої залізничної станції Малинськ – 19 км. Поруч розміщений санаторій «Горинь» з можливістю поселення туристичних груп.
 
Інтернет-ресурси:
 

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: