Новомильске городище. Дівоча гора (с. Новомильськ)

Новомильськ, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна

GPS: 50.48729557371156,26.368431656152325

Залишками літописного Мильська є городище на північно-східній окраїні с. Новомильська Здолбунівського району Рівненської області. Поселення згадується у зв’язку з подіями 1151р.: тут Володимир Галицький, ідучи на допомогу Юрію Довгорукому, зустрівся з Андрієм Юрійовичем, який у цей час княжив у Пересопниці [ПСРЛ, т. II, с. 411]. Городище лежить на правому березі р. Усті в урочищі Дівич-гора, на західному краю узвишшя, нині вкритого лісом (рис. 78, а). Ділянка, на якій розміщене городище, підвищується над заплавою ріки на 65-70 м. Пам’ятка відома з кінця XIX ст. Мисовий майданчик городища має розміри 160x130 м (площа 1,5 га), він оточений по периметру валом заввишки 2-4 м зі східної напільної сторони, а з інших сторін висота валу не перевищує 1,0-1,5 м від рівня майданчика (рис. 79). За плановою схемою майданчик близький до городищ «волинського» типу, що їх виділив П. О. Раппопорт. Його північно- західна й південно-західна сторони прямі, сходяться під прямим кутом, а інші дві - дугоподібні в плані. З напільної сторони мисовий майданчик захищений двома ровами, між якими насипано вал заввишки до 4 м. З інших сторін оборонний рів продовжується як тераса завширшки 8-10 м. Схили мисового майданчика вище від тераси ескарповані, круті, заввишки 8-10 м. Із південної і західної сторін на окремих ділянках він захищений додатковими валами. Сліди давнього в’їзду простежуються із південно-західної сторони мисового майданчика. Городище літописного Мильська відзначається доброю збереженістю оборонних споруд і культурного шару. На його території не виявлено слідів заселення в післямонгольський час. Здобуті археологічні джерела дають змогу зробити висновок, що в X ст. сформувалося неукріплене поселення в пониженій частині мису, а в першій половині XI ст. було збудовано потужну фортецю на мисоподібному виступі височини. Заселеним був лише мисовий укріплений майданчик. Другий майданчик, захищений додатковими обороними лініями, не був постійно заселеним у давньоруський час. Укріплене поселення припинило свій розвиток близько середини XIII ст., вірогідно, у зв’язку з Батиєвою навалою на Південну Русь.

Богдан ПРИЩЕПА. ПОГОРИНСЬКІ МІСТА в X - XIII ст.

Повний альбом - https://photos.app.goo.gl/6n7DbwAQfESQ3QJK2

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: