Свято-Різдво-Богородичний Білівський жіночий монастир (УПЦ МП) (с. Бівські Хутори)

вулиця Монастирська, Білівські Хутори, Рівненська область, Україна

GPS: 50.6828964,26.0302789

Сайт: http://rivne.church.ua/2016/02/18/malenka-istoriya-pro-veliku-svyatinyu-chudotvorna-bilivska-ikona-vidnajdennya-zagiblix/

Настоятелька - ігуменя Алевтина (Сірук)

Найяскравішим символом, з яким тісно пов’язана білівська довколишність, вважається церква в ім’я Пречистої Богородиці. Перший храм тут архівними документами позначений XVІ століттям.
У 70-х роках минулого століття, коли діяла програма боротьби з релігією, білівську церкву розібрали. Проте залишилася “ живою” назва храму, оскільки її перебрала на себе церква на Білівських Хуторах, яка попри неймовірне зазіхання все-таки залишилась незачерпаною.
У 1927 році 12 квітня в селі обновилася ікона Божої Матері «Взыскание погибших». На місці хати в якій обновилася ікона в 1928 році була побудована церква в ім’я Пресвятої Богородиці.
7 жовтня 1928 року деревяний храм освячений Єпископом Кременецьким – Симоном.
Цілющі властивості ікони відчули сотні прихожан. Тому поруч церкви на кошти прихожан та Почаївської лаври збудовани господарські будівлі скиту. В 1930 році вирішено розширити скит для створення монастиря. За кошти прихожан та рівненського єврея , дочка якого отримала зцілення після багаторічної хвороби, який вивіз цеглу в село, було розпочате будівництво монастиря, яке закінчено в 1932році. Освячення відбулося у вересні 1932 року. Це була продовгувата цегляна споруда з хрестом над центральним входом, з келіями та зимовою церквою. В цокольному блоці розміщувалася кухня, трапезна та складські кімнати. Монастир проіснував до 1950 року під керівництвом архімандрита Мільтона (Захарія Омеляновича Ярмусь), мав у своєму користуванні підсобне господарство, сад, земельний наділ, пасіку. Після розформування монастиря приміщення займала сільська рада, мед.пункт, контора колгоспу, магазин , школа, школа, бібліотека, клуб. В 1992 році приміщення передаються церковній громаді, яка вирішує відновити монастир. У вересні 1992 року архієпископом Іринієм проведено висвячення приміщення з найменуванням Білівський Різдво - Богородичний жіночий монастир. Розпочалися ремонтно-будівельні роботи. В 2000 році було побудовано двохповерховий та трьох поверховий житлові корпуси. В 2003 році зведено трьохповерховий господарчий корпус. В 1932 році на честь висвячення монастиря ченці з Афонської гори принесли в дарунок ікону «Достойно есть» та  Благословення св. Афонської Гори Білевському Скиту на честь Божої Матері «Відшукання загинувших».

Церква знаходиться проглядається в центрі села. Це одно купольна дерев’яна церква на камяному фундаменті.
Спеціально для Білівського храму в Данцигу відлито п’ять дзвонів. Про монастир та ікону є багато публікацій.
Після реформування монастиря храм діяв як парафіяльний.
Оновлена ікона «Відшукання загинувши» (18 ст.) написана у Візантійському стилі масляними фарбами на дерев’яній дошці. Це перша ікона де Божа Мати зображена з розпущеним волоссям та з непокритою головою.
Монастир, в якому перебуває чудотворна ікона “Взыскание погибших” ніколи не потерпав від наруги через те, що над ним витає надзвичайна Божа благодать. А найважливішим фактом є те, що саме у цій обителі у 1556-1561 роках при настоятелеві архімандриті Григорієві було вперше перекладено на рідну мову святе Євангеліє.

Детальніше про Монастир

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: