Храм Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова УПЦ (с. Балашівка)

Балашівка, Березнівський район, Рівненська область, Україна

GPS: 50.99684517547808,26.94983859672857

Храм Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова УПЦ
Розташування: в центрі

Поштова адреса:

• Район Березнівський
• Село Балашівка
• вул. Тулуба, 5
• 34640
 

За часів поміщицького володіння село Балашівка відносилося до Ровенського повіту Березнівської волості. В цей час село було у власності поміщика Адама Бєльського, який у 1755 році побудував церкву в честь апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Про це, зокрема, говориться в історичному джерелі „Ведомость Епархии и губернии Волынского уезда села Білашовки за 1849 г.”: „ церков построєна 1755 году поміщиком Адамом Бєльським”. На будівництво церкви було виділено 258 квадратних сажнів землі на правах оренди. На кошти поміщика Бєльського в селі було збудовано перший храм, який прослужив на потребу мешканцям села майже століття.
Церква та дзвіниця були побудовані із дерева. Царські ворота були простої столярної роботи, довжина яких становила 20 сажнів, ширина – 9, висота – 26. Іконостас був теж дерев’яний, на той час коштував 15 срібників. „Церковна утварь” була бідною, з „ церковної утварі ” найбільш цінною була срібна чаша, а всередині позолота. У храмі було двоє штатних людей – приходський священик та дяк. В 1839 р. приходського священика не було. Службу в храмі проводив дяк Григорій Павлович Табаковський.
У 1846 р. в село прибуває священик Семен Фемитович Онурковський.
З 1848 р. священиком храму став Феофан Максимович Ненадкевич.
Згідно церковних відомостей, кошти на будівництво нової церкви надав поміщик Михайло Корженівський. Храм був побудований в 1850 р. без єдиного цвяха, будівельним матеріалом було дерево. Власне храм був привезений із Березного, а дзвіниця була добудована жителями села. Храм був побудований у вигляді печери, іконостас був дерев’яний, різьблений.
В церковних відомостях говориться, що Михайло Корженівський володів селом і в 1854 р., але в переписі населення за 1861 р. говориться, що Балашівка належить поміщику Михайлу Малинському.
В цей час приходським священиком був Феофан Максимович Ненадкевич. Він був сином священика Волинської Єпархії Луцького повіту с. Берестань. Навчався у Волинській духовній семінарії, вивчав курси Богословських наук. Рукопокладений в сан священика Преосвященним Ієрофеєм Єпископом Острозьким, Вікарієм Волинським 25 березня 1848 року і направлений в Балашівський приход. В 1855 р. отримав „Высочайшую Благодарность за пожертвование на военные надобности”.
Дяком в 1856 р. був Симеон Григор’єв Нависелецький, син священика Волинської Єпархії Ровенського повіту.
В 1868 р. приходським священиком був Ігнатій Федоров Бєльський 26-річного віку. Священиком храму святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова в 1884 – 1886 рр. був Мирон Савлучинський.
В 1888 рр. приходським священиком був Арсеній Гаськевич – 29 років.
В 1899 р. священиком був Іоанн Никольський.
В 90-х роках ХІХ століття лампадне масло, ладан, миро, муку, червоне вино, доставляв єврей Гермун Блехман, який мав свою лавку.
В 1900 р. приходським священиком був Іоан Васильєв Нікольський.
В 1905 р. проводяться зовнішні ремонтні роботи храму, на який було затрачено 850 рублів.
В цей час приходським священиком був Іван Іванович Литвинов.
В 1914 р. населення села становило 967 чоловік. Приходським священиком був Володимир Козловський, який за походженням був вихідцем з селян.
В 1925 р. було проведено ремонт храму, на який було затрачено 2 тисячі 500 злотих. Ці гроші надали жителі села. Церкву було пофарбовано.
В 1926 р. приходським священиком в храмі був Василь Карпович Закидальський.
В 1937 р. храм було застраховано на суму 4 тисячі злотих, щорічно вносилася сума 32 злотих. Священиком був Олександр Павлович Травка.
Храм Святого Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова діяв до 1962 р., а в часи атеїстичної компанії був закритий. Жителів села переслідували, дітям не дозволяли ходити до храму на службу. І лише через 17 років в 1979 р. храм відновив свою діяльність. Прихожани на свої кошти відремонтували храм.
З 1984 р. по 2012р. священиком храму був протоієрей Олександр Оксентович Мамчур, уродженець с. Прислучі Березнівського району Рівненської області, 1932 р. н.
З 2012р. і по даний час священиком храму є ієрей Віктор Миколайович Пилипака.
Храм Святого Іоанна Богослова побудований за особливою системою будування культових споруд – хрестовобанною. Згідно з нею головний об’єм споруди в плані утворює хрест. Центральна його частина увінчується банею (куполом). Споруду увінчує, поряд із невеликими бічними банями, могутня за своїми розмірами центральна баня. Довкола головної бані розташовуються інші, менші за розмірами. Всього храм увінчується чотирма банями.
Храм побудований на найвищому пагорбі в селі. Головна частина храму орієнтована на схід. Він утворює три напівкруглі виступи – апсиди. У центральній апсиді розташований вівтар – місце, де відбуваються богослужіння, у бічних – підсобні приміщення (жертовник у лівій та диякон ник у правій). У західній частині знаходиться вхідне приміщення – нар текс (притвор, бабинець). Така побудова храму чудово пристосована до потреб Богослужіння.

Об'єкти поруч

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: