Автентичне українське багатоголосся наживо почують у Парижі!

24 листопада 2018 року у паризькому Соборі Святого Володимира Великого відбудеться концерт «Polyphonies: Chant polyphonique traditionnel de l`Ukraine». У програмі прозвучать унікальні народні поліфонійні пісні, що своїм коріння сягають 15-17 століть, мало відомі світу і є справжнім скарбом на мапі європейської та світової пісенної спадщини.
Пісенну традицію представлятимуть автентичні виконавиці Доменіка Чекун із с. Старі Коні та родинний гурт із с. Сварицевичі Рівненської області, які ще й досі зберігають традицію в живому середовищі побутування. Учасником концерту також стане фольклорний ансамбль «Божичі» з Києва, який більше 15 років займається дослідженням, відтворенням та реконструкцією традиційної народної музики.
У програмі будуть представлені й зразки сучасної інтерпретації традиційного звучання, що осмислено розвивають народну музику. У міжнародному складі музикантів: Сусанна Карпенко, спів (Київ, Україна), Кирило Бородін, скрипка (Київ, Україна), Володимир Пономарьов, альт (Київ, Україна), Марія Хмельова, духові (Київ, Україна), Міклош Бот, гітара (Будапешт, Угорщина).
Концерт відбудеться в рамках презентації проекту «Поліфонія - колекція європейської пісенної спадщини, що зникає». Метою проекту є збереження та представлення світу українського народного багатоголосся. Це науково-дослідний та культурно-мистецький проект міжнародної співпраці України, Франції та Угорщини. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та Європейської програми «Креативна Європа».
В рамках проекту вже створено відкритий цифровий архів народної музики (www.polyphonyproject.com), відбуваються наукові презентації та мистецькі програми в різних країнах Європи. Куратором проекту від України є Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара».

Довідково
Доменіка Чекун – найвідоміша українська автентична виконавиця. Її манеру співу намагаються вивчити, відтворити, зрозуміти. Вона однаково добре звучить і сольно, і у ансамблі, щедро ділиться своїм талантом із слухачами, а з охочими – і майстерністю співати складні поліські пісні.
«Що за дивний світ, в якому не співають пісень?», – вражається Домініка Чекун. Й справді, важко уявити світ без пісень людині, яка прожила все життя співаючи. Баба Даня пам’ятає та зберігає не одну сотню старовинних пісень, перейнятих від своїх матусі та бабусі. У 2017 році Доменіка Никифорівна отримала Премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини України.
Гурт із с. Сварицевичі зберігає в своєму первісному звучанні одну з найбільш архаїчних традицій – пісенну традицію Полісся. Їй притаманні глибинні тембри і дрібні переливи у піснях, занурення голоса в голос та їх взаємопереплетіння, що створює непересічну самобутність звучання. Сьогодні вона звучить так, як 100 і, напевно, як 200 років тому. Традиція співати родинами дозволила зберегти і донести цю цінність до сьогодення, не втративши стилістику та репертуар.
«Божичі» - ансамбль українського автентичної музики. Вже 15 років гурт досліджує, відтворює та реконструює народну пісенну традицію. Одним з основних напрямків діяльності Божичів є фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження сіл України. Незважаючи на широку географію експедиційних інтересів, ансамбль спеціалізується на відтворенні співочої традиції Лівобережної України. Керівниками колективу є Сусанна Карпенко та Ілля Фетисов.
Українське багатоголосся
Багатоголосий гуртовий спів – характерна ознака української народної музики. Зародилася народна поліфонія в традиційному середовищі під час колективного проведення обрядів, спільної роботи та дозвілля. В Україні існує багато типів народного багатоголосся, які вирізняються географією і часом формування. На Поліссі панує старовинна архаїчна гетерофонія, в Лівобережній частині – підголосковий склад, який виник в середині XVII століття. Від Східного Поділля до Карпат традиція сільського гуртового співу поступово згасає. Натомість, це компенсується розквітом мистецтва інструментальних капел. Найрозвиненіший тип багатоголосся – так званий «підголосковий спів». Він передбачає собою чітко поділені між співаками ансамблю функції: потужний бас, середній голос та верхній підголосок («вивід»). Починаються багатоголосі пісні сольним заспівом (іноді – з «перехватом», як на Полтавщині), після чого приєднуються інші голоси. У певні вузлові моменти вони «сходяться» в акордову вертикаль і знову розшаровуються в окремі мелодичні лінії, завершуючись унісоном чи октавою.
Українське традиційне багатоголосся є відносно новим і динамічним явищем, яке, особливо за останні 100 років, значно розширилось географічно. З метою зафіксувати унікальну пісенну традицію було створено науково-дослідний та культурно-мистецький проект «Поліфонія».
Український культурний фонд - державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.

Джерело

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: